Колишній Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський в інтерв’ю ВВС News Україна, опублікованому 13 жовтня 2026 року, назвав Курську операцію «необхідністю» і пояснив, чому бригади не були перенаправлені на Покровський напрямок. Рішення про наступ було прийняте Сирським і затверджене президентом Володимиром Зеленським.
Хронологія та передумови
На початку літа 2024 року російські війська розпочали наступальні дії на 13 оперативних напрямках, маючи на деяких ділянках перевагу в 4,5, а інколи — у 6 разів. Після невдалого наступу противника на Харківському напрямку сили і засоби були поступово перекинуті туди зі Сумського напрямку, де спочатку перебували 26 тисяч особового складу. Оборона противника на Сумському напрямку значно послабшала, і саме цей напрямок було обрано після вивчення всієї лінії фронту.
Хід операції та її наслідки
Курська операція розпочалася 6 серпня 2024 року. До наступального угруповання увійшли:
- три неповні бригади десантно-штурмових військ;
- два штурмові батальйони;
- частини другого ешелону, укомплектовані на 60–70%.
Повним складом наступала лише одна бригада, дві бригади спочатку діяли складом двох батальйонів. За словами Сирського, якби ці бригади застосували на Покровському напрямку, де зосереджено майже 100 тисяч військ противника, вони не відіграли б жодної ролі з огляду на їхній технічний стан. Протягом місяця Сили оборони України взяли під контроль 1273 квадратні кілометри російської території. Противник був вимушений припинити наступ на всіх напрямках, крім Покровського, і перекинув на Курщину близько 70 тисяч особового складу. За даними, на які посилається Сирський, в деякі дні співвідношення втрат становило один до п’яти.
Залишити відповідь