Троє керівників розвідувальних служб Чехії, Латвії та Швеції в інтерв’ю The Guardian, опублікованих 20 вересня 2026 року, окреслили цілі, яких Москва прагне досягти через посилення диверсійної кампанії в Європі.
Три цілі, названі розвідками
Голова військової розвідки та служби безпеки Швеції Томас Нільссон перелічив головні завдання Кремля: зменшити підтримку України з боку Заходу, внести розкол у НАТО та налякати європейське населення. Голова Служби безпеки та інформації Чехії (BIS) Міхал Куделка додав у Празі, що Москва тисне на «слабкі місця» західних суспільств, щоб придушити їхню підтримку військових зусиль України. Керівник Служби державної безпеки Латвії VDD Нормундс Межвієц у Ризі зазначив, що Росія поступово переходить від хаотичних диверсій і підпалів до атак на конкретні об’єкти, пов’язані із західною підтримкою України.
Перевантаження спецслужб і побоювання балтійських політиків
Куделка також попередив, що одним із наслідків диверсійної кампанії є перевантаження ресурсів розвідувальних служб. Тим часом балтійські політики закликають окремих західних лідерів стримуватися у публічних заявах, побоюючись, що розмови про неминуче вторгнення можуть завдати шкоди їхнім суспільствам та економікам. Усі троє керівників розвідки погодилися, що диверсійна кампанія Росії в Європі, ймовірно, посилиться в найближчі місяці.
Залишити відповідь